Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Журнали та продовжувані видання (2) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Bazyl L$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Bazyl L. Literary studies as a guarantee of future Ukrainian language and literature teachers’ self-realization in the context of paradigm shifts in education [Електронний ресурс] / L. Bazyl // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія : Педагогічні науки. - 2017. - Вип. 152. - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2017_152_3 | ||
| 2. | 
Bazyl L. Literary competence of future philology teachers’ professional development (based on the educational experience of Germany) [Електронний ресурс] / L. Bazyl // Порівняльна професійна педагогіка. - 2015. - № 5(1). - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ppp_2015_5(1)__9 | ||
| 3. | 
Bazyl L. Contradictions in career counselling of future specialists [Електронний ресурс] / L. Bazyl, V. Orlov // Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка. - 2018. - № 16. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvipto_2018_16_4 | ||
| 4. | 
Bazyl L. A design teacher in the context of pedagogical reflection [Електронний ресурс] / L. Bazyl, V. Orlov, O. Fursa // Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент. Серія : Педагогічні науки. - 2019. - Вип. 14. - С. 5-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Moztm_2019_14_3 | ||
| 5. | 
Bazyl L. Development of entrepreneurial competence in design education [Електронний ресурс] / L. Bazyl, V. Orlov, O. Fursa, L. Oruzha // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 2. - С. 493-502. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_2_52 Мета роботи - критичне осмислення сучасного стану дизайн-освіти (ДО), актуалізація підготовки майбутніх дизайнерів до започаткування власної справи й успішного ведення підприємництва в царині дизайну як передумови самореалізації фахівців в умовах становлення ринкової економіки, виявлення особливостей розвитку в них підприємницької компетентності (ПК) та обгрунтування рекомендацій щодо змісту та кращих способів розвитку означеного феномену у професійній підготовці майбутніх дизайнерів. Проаналізовано сучасний стан функціонування ДО з позицій підготовки студентської молоді до самореалізації в умовах становлення ринкової економіки й успішної професійної діяльності в суспільстві сталого розвитку, що є можливим на основі започаткування власної справи й успішного ведення бізнесу; розкрито суть основних напрямів і сучасних підходів до розвитку ПК здобувачів ДО; визначено передумови ефективної підготовки майбутніх дизайнерів до підприємництва; проаналізовано емпіричні дані, отримані в результаті виконання багаторічних досліджень в Україні; констатовано щодо основних напрямів дизайну, які будуть успішними для підприємницької діяльності (ПД); запропоновано авторський зміст та ефективні способи розвитку ПК в ДО. Практичне значення полягає в наведенні програми авторського модульного курсу, запровадження якого сприятиме розвиткові ПК майбутніх дизайнерів та запропоновано практичні приклади бізнес-планів і бізнес-проектів для сфери дизайну. Охарактеризовано особливості ПД в царині дизайну як процесу становлення самобутніх молодих творців інноваційних ідей і проектів, авторів неординарних методик і технологій, винахідників нових способів і шляхів розвитку суспільства. Відповідно до кваліфікаційної характеристики професії визначено основні професійні функції дизайнера, систематизовано різні типи підприємців у сфері дизайну. Креативні та інноваційні творчі ідеї трансформуються підприємцями у сфері дизайну у стійкі бізнес-моделі, впроваджуються різні новаторські підходи. Сьогодні можна визначити широке коло підприємців культурного сектору, які ведуть діяльність за широким спектром напрямів у галузі культури та мистецтва, зайняті в різних галузях креативної індустрій. Розкрито проблеми та перспективи підготовки майбутніх дизайнерів до ПД, окреслено напрями подальших пошуків. Методологічною основою підготовки дизайнерів на сьогодні є сплав соціально-культурної, утилітарно-споживчої та естетично-підприємницької функцій дизайну. Підприємці у сфері дизайну повинні мати широкий світогляд, високий інтелектуальний потенціал і рівень культури, здатність до самовдосконалення, уміння творчо підходити до розв'язання проблем та обирати оптимальні варіанти рішень. Усе це має бути впроваджено в ДО. | ||
| 6. |
Klymenko M. Economic prerequisites for the development of the ecological culture of future transport professionals [Електронний ресурс] / M. Klymenko, L. Bazyl, V. Orlov, T. Rulievska // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 3. - С. 530-537. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_3_55 Мета роботи - вивчення економічних передумов розвитку екологічної культури майбутніх фахівців сфери транспорту та аналіз зарубіжного досвіду екологічної освіти учнівської молоді для адаптування її кращих практик до українських реалій і продуктивного використання досягнень у процесі підготовки майбутніх фахівців у сфері транспорту. Теоретичне значення полягає у визначенні економічних передумов розвитку екологічної культури майбутніх фахівців сфери транспорту, узагальненні результатів теоретико-порівняльного аналізу екологічної освіти зарубіжних країн, установленні можливостей адаптування кращих європейських практик в освітній контексті українських реалій, пов'язаних із професійної підготовкою майбутніх фахівців сфери транспорту; визначенні передумов формування екологічної культури здобувачів професійної фахової передвищої та вищої освіти; осмисленні викликів, що постають перед сферою професійної освіти та навчання у країнах світу, на вирішення яких спрямована екологізація освіти. Практичне значення полягає в тому, що на підставі вивчення зарубіжного досвіду запропоновано рекомендації щодо запровадження зарубіжного досвіду формування екологічної культури майбутніх фахівців сфери транспорту в Україні. У ході дослідження встановлено, що стан екологічної свідомості суспільства безпосередньо залежить від економічних передумов розвитку екологічної культури майбутніх фахівців у різних галузях промислового виробництва, ставлення держави до розвитку екологічної культури кожного громадянина. Рівень екологічної культури суспільства позиціоновано одним із визначальних факторів економічного розвитку держави, здоров'я нації, єдності позицій щодо збереження природного середовища, запобігання її забруднень шкідливими відходами виробництва та побуту. Доведено, що екологічна освіта покликана забезпечити майбутніх фахівців науковими знаннями про взаємозв'язок природи та суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому та кожної людини зокрема, сформувати розуміння, що природа - це першооснова існування людини, а людина - частина природи, виховати свідоме та бережливе ставлення до неї, почуття відповідальності за навколишнє природне середовище, розвивати творчу активність щодо ефективного використання, відновлення й охорони навколишнього середовища. | ||
| 7. |
Fursa O. Socio-economic prerequisites for the development of the design services market [Електронний ресурс] / O. Fursa, L. Bazyl, V. Orlov, L. Oruzha // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 6. - С. 503-511. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_6_50 Мета роботи - обгрунтування економічних і соціальних передумов розвитку ринку дизайнерських послуг, що успішно функціонує лише за умови інтегрування вимог світового ринку дизайнерських послуг, творчих можливостей і ділових якостей вітчизняних дизайнерів, діяльність яких пов'язується з задоволенням постійно зростаючих запитів споживачів та індивідуально-особистісних потреб фахівців із дизайну. Теоретичне значення - осмислення й узагальнення аналітико-критичних досліджень українських і зарубіжних учених, власного досвіду у здійсненні підприємницької та дизайнерської діяльності та виявленні на цьому підгрунті провідних соціально-економічних передумов розвитку ринку дизайнерських послуг. Обстоюється позиція, що одну з головних ролей у функціонуванні ринку дизайнерських послуг відіграє замовник, який орієнтується на їхню естетику і з огляду на це диктує ціни. Охарактеризовано вітчизняний ринок дизайну, який перебуває на етапі зростання, та обгрунтовано, що запорукою його прогресу є збільшення якісної продукції, зокрема дизайн-проєктів, і, безперечно, кількості учасників ринку (дизайнерів, виробників, консультантів), здатних, з одного боку, створювати затребувані суспільством та окремими споживачами продукти та послуги, а з другого - впливати на зростання рівня їхнього естетичного сприйняття. Тому професійну самореалізацію виробників дизайнерської продукції в сучасному просторі ринкової економіки позиційовано як одну з ключових соціально-економічних передумов розвитку ринку дизайнерських послуг і потужний мотиватор максимального творчого прояву індивідуальних якостей дизайнерів. Установлено, що дизайнери мають недостатній рівень бізнес-компетентностей, а формальна і неформальна освіта не приділяють їм належної уваги. У цьому зв'язку осмислено та систематизовано основні способи здійснення підприємницької діяльності у сфері дизайну, що уможливлює розв'язання проблеми професійної самореалізації майбутніх фахівців. Практичне значення статті полягає у формулюванні конкретних рекомендацій щодо вдосконалення фахового змісту дизайн-освіти та позиціонуванні кращих методів професійної підготовки конкурентоспроможних фахівців, позаяк більшість випускників митецьких факультетів закладів вищої та фахової передвищої освіти, зокрема графічних дизайнерів, щоб адаптуватися в умовах ринкової економіки, докладають значних зусиль, намагаючись при цьому реалізувати індивідуально-творчі потенціали в реаліях сьогодення. Обгрунтовано висновок, що соціально-економічними передумовами розвитку ринку дизайнерських послуг є: прогрес дизайну, його зорієнтованість на задоволення потреб споживачів, естетичні смаки споживачів, фахова вправність (зокрема і підприємницька компетентність дизайнерів, ресурси та можливості для їхньої самореалізації). | ||
| 8. |
Bazyl L. Career counselling: a constructive interaction between science and practice [Електронний ресурс] / L. Bazyl, V. Orlov // Scientific herald Institute of vocational education and training of NAES of Ukraine. Professional pedagogy. - 2019. - № 1. - С. 4-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvipto_2019_1_3 | ||
| 9. |
Radkevych V. Activities of the Institute of Vocational Education and Training of NAES of Ukraine in the Conditions of Modern Challenges [Електронний ресурс] / V. Radkevych, L. Yershova, L. Bazyl // Professional pedagogics. - 2021. - № 2. - С. 125-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvipto_2021_2_16 Актуальність зумовлена необхідністю популяризації результатів наукової, освітньої, інформаційно-аналітичної, консультативно-дорадчої діяльності єдиної в Україні наукової установи, що здійснює науково-методичний супровід вітчизняної професійної та фахової передвищої освіти, що перебувають у стані реформування. Мета роботи - охарактеризувати сучасні виклики та ризики для системи професійної та фахової передвищої освіти, висвітлити основні результати діяльності Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України (ІПТО НАПН України) у 2021 р. і перспективи його подальшого розвитку. Методи: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення); емпіричні (вивчення законодавчих і нормативно-правових документів у сфері професійної та фахової передвищої освіти, аналіз результатів діяльності структурних підрозділів ІПТО НАПН України та матеріалів, оприлюднених на його офіційному сайті та сайті фахового журналу "Професійна педагогіка"). ІПТО НАПН України представлено як єдину наукову платформу, що забезпечує науково-методичний супровід модернізації сучасної професійної та фахової передвищої освіти; проводить наукові дослідження з актуальних для професійної та фахової передвищої освіти проблем; розробляє та впроваджує в закладах освіти педагогічні інновації (концепції, методичні системи, методики, технології тощо); здійснює інноваційну освітню діяльність різних рівнів; готує висококваліфіковані кадри для професійної, фахової передвищої та вищої освіти за спеціальностями 011 Освіта. Педагогіка та 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями); займається видавничою, інформаційно-аналітичною та експертною діяльністю; активно розвиває міжнародні наукові зв'язки, бере участь у міжнародних науково-освітніх проєктах; системно впроваджує принципи прогностичності, академічної свободи, доброчесності, студентоцентризму. Охарактеризовано основні виклики та ризики у діяльності наукової установи, виявлено її актуальні завдання та шляхи їх вирішення. Охарактеризовано основні виклики системі професійної освіти (посилення світових інтеграційних процесів, стрімкий розвиток цифровізації, націоналізації, екологізації, інтернаціоналізації професійної підготовки майбутніх фахівців у розвинених країнах світу); проаналізовано зумовлені ними ризики (централізовану та бюрократизовану систему управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності; недостатні обсяги фінансування соціогуманітарних досліджень; низький рівень оплати праці науково-педагогічних працівників; зниження престижності професійної освіти; нерозвиненість дуальної освіти); на підставі аналізу діяльності ІПТО НАПН України у 2021 р. визначено перспективні напрями подальшого розвитку наукової установи (виконання фундаментальних і прикладних досліджень, зміцнення принципів академічної доброчесності; вдосконалення освітніх програм підготовки магістрів і докторів філософії; запровадження модульних програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійної та фахової передвищої освіти); розвиток корпоративної культури інституту та його міжнародної діяльності); окреслено основні завдання наукової установи (забезпечення якості професійної та фахової передвищої освіти; сприяння розвитку державно-приватного партнерства; вдосконалення системи підготовки педагогічних працівників у сфері професійної освіти та навчання тощо). | ||
| 10. |
Bazyl L. Training of Future Specialists for Entrepreneurial Activity: Realities and Prospects [Електронний ресурс] / L. Bazyl // Professional pedagogics. - 2021. - № 2. - С. 149-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvipto_2021_2_18 Актуальність зумовлена об'єктивною потребою розв'язання проблемних питань підготовки майбутніх фахівців до підприємницької діяльності, що передбачає реалізацію інноваційних, а зокрема підприємницьких ініціатив громадян, формування "комфортного бізнес-клімату". Це сприятиме економічному поступу Української держави. Мета роботи - проаналізувати існуючий стан підготовки майбутніх фахівців неекономічних спеціальностей до підприємницької діяльності, виокремити основні її здобутки, перешкоди та спрогнозувати перспективи розвитку здатності до підприємницької діяльності в учнівської молоді ЗП(ПТ)О. Методи: загальнотеоретичні методи аналізу та синтезу наукових праць, зіставлення й узагальнення концептуальних поглядів із досліджуваної проблеми. На підгрунті осмислення ходу та результатів процесів демократизації та ринкової трансформації національної економіки в Українській державі обгрунтовано необхідність реформування підготовки здобувачів професійної освіти до підприємницької діяльності як фахівців, котрі повинні мати високий рівень сформованості професійних і ключових компетентностей, бути глибоко обізнаними з теоріями та практиками менеджменту, вільно володіти техніками та прийомами самоменеджменту й орієнтуватися в економічно-правовому просторі підприємницької діяльності, а також бути здатними прогнозувати й об'єктивно оцінювати ступінь ризиків кожної ситуації підприємницької діяльності; узагальнено необхідність урахування суспільних чинників у процесах реформування професійної та підприємницької освіти майбутніх фахівців: зниження активності населення та скорочення виробництва, внаслідок пандемії COVID-19 і запровадження карантинних заходів; зміна пріоритетів у мотивації ділової активності та поведінки громадян (визначальним мотиватором професійної діяльності фахівців став мотив обережності); проаналізовано реалії підготовки молоді до підприємництва, що пов'язані з розробленням за запровадженням: освітніх стандартів із конкретних професій, освітніх програм, навчально-методичних видань, організацією та проведенням масових заходів, онлайн-курсів, навчальних занять, конкурсів тощо; констатовано, що метою створення цих напрацювань передбачено забезпечення якісної підготовки здобувачів різних рівнів освіти до підприємництва, а також розвитку підприємливості як однієї з ключових компетентностей; з'ясовано, що підготовка здобувачів освіти до започаткування власної справи є епізодичною, та як наслідок, - маємо незначні зрушення в рівнях сформованості підприємницької компетентності учнівської та студентської молоді; недостатній рівень спеціальних знань у сфері ринкової економіки та відсутність досвіду підприємницької діяльності педагогів також знижує ефективність підготовки здобувачів освіти до підприємництва; реальне ознайомлення учнів із природою підприємницької діяльності відбувається здебільшого в системі позашкільної та, зокрема неформальної освіти. Узагальнено, що в сучасному науково-освітянському просторі провідною метою підготовки здобувачів освіти до підприємницької діяльності вважається їх ознайомлення з сутнісною природою цієї активності, набуття первинних знань і відповідних умінь; встановлено, що найбільш значущим засобом розвитку здібностей суб'єктів навчання до відкриття своєї справи та успішного провадження підприємницької діяльності слугує набутий ними первинний досвід практичної діяльності як визначальний чинник у виборі випускниками закладів загальної середньої освіти такої сфери професійної діяльності, котра була б пов'язана з підприємництвом; обгрунтовано, що наскрізною ідеєю методики розвитку підприємницької компетентності майбутніх фахівців у закладах професійної освіти є активізація, прояв і вдосконалення індивідуально-особистісних якостей для успішної підприємницької діяльності; доведено, що в результаті зміщення акценту з власне викладацько-навчальної діяльності педагогічних працівників на активізацію механізмів когнітивної активності та творчої самостійності учнів, в освітньому процесі забезпечується опанування ними алгоритмів і способів самостійного конструювання траєкторії особистісного зростання. | ||
| 11. |
Bazyl L. Problems of Consulting on Youth Entrepreneurship Development [Електронний ресурс] / L. Bazyl, V. Orlov // Professional pedagogics. - 2022. - № 1. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvipto_2022_1_4 Актуальність зумовлена гострою потребою суспільства у розвитку молодіжного підприємництва як пріоритетного напряму цивілізаційного прогресу економічно розвинених країн світу та важливого способу зростання рівня зайнятості населення, що потребує визнання й урахування законодавцями значущості цього явища, а також залучення молодих громадян України до процесів розгляду й ухвалення відповідних рішень. Особливо ця актуальність проявиться у повоєнний час, коли відродження економіки України та суспільство потребуватиме створення тисяч нових робочих місць. Мета роботи - дослідити стан розробленості проблеми консультування з молодіжного підприємництва, що потребує нагального вирішення у сфері професійної (професійно-технічної) освіти. Методи: загальнотеоретичні методи аналізу та синтезу наукових праць, узагальнення світоглядних позицій та інтерпретаційних варіантів розуміння суті консультування з молодіжного підприємництва; теоретичний аналіз, зіставлення й узагальнення концептуальних поглядів щодо досліджуваної проблеми. Виявлено й охарактеризовано основні проблеми щодо консультування здобувачів професійної освіти з питань молодіжного підприємництва: відсутня зорієнтованість викладачів і майстрів виробничого навчання, а відтак і учнів, до умов сучасної ринкової економіки, котрі динамічно змінюються; недостатність знань педагогічних працівників і здобувачів професійної освіти неекономічних спеціальностей із питань оцінювання та управління ринковими процесами в умовах, коли безперервні та досить суттєві зміни в технологіях, ринках збуту та потребах майбутніх молодих підприємців стали звичайним явищем, і організатори-початківці малого та середнього бізнесу, прагнучи забезпечити свою конкурентоспроможність, змушені на це реагувати, використовуючи ті обмежені ресурси, які вони мають; недосконалість процедури щодо здійснення психологічного консультування з молодіжного підприємництва, що передбачає, перш за все, аналіз конкретних ситуацій, котрі виникають у ході підприємницької, бізнес-діяльності, та надання своєчасної допомоги майбутньому підприємцеві у прийнятті найбільш адекватних рішень. Встановлено, що представники державних інституцій і суспільства розвинених країн світу загалом виявляють значну зацікавленість у розвитку молодіжного підприємництва; водночас доведено що в умовах динамічного розвитку ринкової економіки спостерігається недостатня зорієнтованість суб'єктів освітнього процесу на реалії економічного життя; вдосконалення вимагає обізнаності педагогічних працівників і здобувачів професійної освіти неекономічних спеціальностей у питаннях оцінювання та управління ринковими процесами; нерозробленість чітких процедур і методик консультування з молодіжного підприємництва суб'єктів освітніх процесів закладів професійної освіти потребує проведення наукових досліджень на теоретико-методологічному і концептуально-методичному рівнях; аргументовано, що цілеспрямована та науково обгрунтована організація консультування з молодіжного підприємництва сприятиме вирішенню висвітлених проблем, утвердженню молодіжного підприємництва як однієї з пріоритетних задач відродження економіки країни у повоєнний час та її модернізації відповідно до вимог Європейського Союзу. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |